Три неправди у словах головного медика Полтавщини

Опубликовано: 04.09.2018

видео Три неправди у словах головного медика Полтавщини

Євангеліє Ісуса Хреста як дороговказ постіндустріального переходу: проповідь, писання, АНСДП

Хочеться, аби фахівці від медицини обласного рівня не через сухі звіти, а особисто дізналися врешті-решт: нашу медицину рятують не реформи, а самовідданість окремих лікарів, для яких клятва Гіппократа – ще не пустий звук


З 1 квітня в Україні розпочнеться підписання декларацій між пацієнтом та терапевтом

Фото з новини  //poltava.to/news/1851/

Як-то кажуть – жарти в бік, прийшла пора писати про серйозні та конкретні речі, а не розмірковувати про філософію життя. Тим більше, що цього вимагає той непростий час, в якому ми живемо.


Пенсійна реформа: що каже влада і що пропонує "Свобода" | ЮРІЙ ЛЕВЧЕНКО | 1.08.17

Сьогодні мене вразила стаття на «Полтавщині» під назвою « Віктор Лисак: Потрібно розрізняти благодійні внески та платні медичні послуги ».

Вразила з двох причин: тому що я особисто знаю Віктора Петровича і тому що далеко не все, про що він говорив, відповідає дійсності.

Отже, Віктор Лисак – начальник Головного управління охорони здоров’я на Полтавщині з багаторічним досвідом у медицині та на державній службі - деякий час був першим заступником міністра профільного Міністерства. Те, що він там протримався лише 5 місяців, на мою думку, говорить лише на його користь. Я знаю, що Віктор Петрович – далеко не святий і до нього претензій від людей більше, ніж подяк. Але я схильна симпатизувати йому, тому що в нав’язаних синьо-білих обіймах певної політичної сили він буває байдужим, - але у більшості випадків все-таки допомагає або хоча б намагається допомогти. Ми, журналісти, теж не можемо допомогти всім, хто звертається до нас, як до представників четвертої влади.

Вікторе Петровичу! Реальність у медичних закладах обласного центру сильно відрізняється від тієї, що прописана у звітах, які лягають вам на стіл. І я можу це довести на конкретних прикладах, прочитавши ваші відповіді на запитання читачів. Знайшла кілька моментів, на які хочу звернути вашу увагу.

Правда перша – вакцини від правця у місті немає.  Так співпало, що якраз сьогодні я була на прийомі у хірурга травмпункту при 1-ій міській лікарні. При мені до кабінету №111 зайшов чоловік, аби зробити щеплення, тому що він чимось проштрикнув ногу на вулиці. Ні в лікаря, ні в навколишніх аптеках вакцини не було (це, до речі, підтверджує головний лікар Анна Селькіна,  див. публікацію ). Натомість літню людину із паличкою відправили пошукати ліки на Половки – тому що там, можливо, вона є. Я живу в цьому мікрорайоні. У нас немає нічого проти правця (хоча, я не заглядала у комори наших аптек, - можливо, для заможних пацієнтів щось завалялося). Коментатори цього сайту пишуть про те саме в інших районах міста.

Правда друга – без фіксованого благодійного внеску пацієнтам відмовляють у потрібній процедурі за направленням лікаря. Так співпало, що якраз на минулому тижні я здавала кров на цукор у 1-ій міській лікарні. Так от, безкоштовного талончика мені не дісталося, довелося платити 5 грн. за аналіз. Коли я хотіла відмовитися, мене ввічливо «послала» санітарка лікарні, яка виконує роботу менеджера «благодійного фонду» на момент відпустки. Мені сказали: приходьте у п’ятницю, понеділок чи в середу раніше – можливо, вам дістанеться талончик. Ладно, думаю, отримаю папірець «на пам'ять» про свій благодійний внесок невідомо кому. Але найцікавіше, що видана мені жовта квитанція №053208 – без дати і без моїх ПІП – мені не залишилася: медсестра без цього папірця не взяла б у мене кров.

Віктору Петровичу, а чи ви в курсі, що благодійні внески людей не змушують платити лише у дитячій стоматологічній поліклініці Полтави та у лікарні №5* (останній без зайвого піару продуктами харчування допомагає особисто Герой України Семен Антонець)? І лише у лікарні №3 у місці забору аналізів висять оголошення, що плата «благодійним фондам» не є обов’язковою, не може бути фіксованою і пацієнт може відмовитися від цього.

Правда третя – комусь дуже вигідно, аби пацієнти не знали, чим відрізняються «благодійні внески» від платних послуг. Чому ні ви, ні головні лікарі, ні звичайні медики не роз’яснюєте людям різницю? Чому в ЗМІ не публікуються рахунки наших лікарень, куди напряму, без посередників, люди могли б перераховувати справжню благодійну допомогу?

До речі, Вікторе Петровичу, із кожних 5 грн., сплачених пацієнтом у «благодійний фонд», до медичного закладу повертається у кращому випадку 1-2 грн. І на подачки від фонду - а насправді за кошти пацієнтів - купуються продукти, ліки, інструменти, будматеріали тощо. А звичайні медики, які змушені працювати за копійки, давно вже прорахували цю схему, - повірте мені, я спілкувалася із багатьма. Враховуючи той факт, що вони з цього нічого не мають, деякі лікарі просять пацієнтів платити їм особисто, в обхід «фонду».

Ви уявляєте, яка піраміда вимальовується на примарній 49-ій статті Конституції України - і це тільки в Полтаві?

Але я не хочу тільки критикувати нашу медицину і лікарів, які стали заручниками ситуації. І я не засуджую особисто вас, Вікторе Петровичу, тому що маєте також певні обмеження і щиро вірите у доцільність реформи. Я пропоную: давайте діяти разом – ви і небайдужі полтавці. Відкладіть звіти, нехай їх аналізують ваші заступники. Давайте візьмемо диктофон, прихований фотоапарат, машину і якогось вашого знайомого – незнайомого для полтавських медиків. І – у рейд. Переконую, ви дізнаєтеся багато цікавого, попри те, що і так знаєте більше, ніж говорите. І про фонди, і про шалені черги, і про відсутність ліків, і про відмову лікувати без хабара, і про те, як «швидка» після реформи не встигає вчасно доїхати...

* інформація коментаторів щодо 3-ої лікарні перевірятиметься.

rss