Главная › Новости

Поворотна фінансова допомога

Опубликовано: 25.10.2018

Борг страшний сплатою. Але в умовах фінансових труднощів отримати грошову позику може бути єдиним порятунком. В борг беруть при цьому всі: і фізичні особи для вирішення своїх особистих проблем, і підприємці для підтримки ведення господарської діяльності, й підприємства для поповнення оборотних коштів. Крім банківського кредиту можливим альтернативним джерелом отримання позики можуть бути самі ж суб’єкти господарювання. У статті розглянемо, що таке поворотна фінансова допомога та чим вона відрізняється від звичайної позики, проблеми фінмоніторингу, детально ознайомимося з нюансами її оподаткування та бухгалтерський облік поворотної фінансової допомоги.

 Зміст статті:

Правова основа поворотної фінансової допомоги

Термін “ поворотна фінансова допомога ” – це суто податкове поняття, яке означає господарську операцію, що належить до різновиду позики та оформляється договором позики ( § 1 гл. 71 ЦКУ ). В чому ж різниця між звичайною позикою та поворотною фінансовою допомогою у таблиці нижче.

Критерій порівняння	Договір позики та його податкове трактування:
Поворотна фінансова допомога  ( пп. 14.1.257 ПКУ )	Позика (пп. 14.1.267 ПКУ )
Особливості згідно визначення	предметом договору є грошові кошти; не передбачається нарахування процентів (чи надання інших видів компенсацій); обов’язковість до повернення.	предметом договору є грошові кошти; грошові кошти надаються нерезидентами, які є фінансовими установами , або нерезидентами (крім таких, що мають офшорний статус); відбувається сплата процентів ; обов’язковість до повернення.
Чи є фінансовою послугою	Ні	Так

Як бачимо, ключова відмінність між поворотною фінансовою допомогою та позикою у податковому її розумінні – у сплаті процентів. Поворотна фінансова допомога повертається у тій же самій сумі, що була видана, й проценти не сплачуються.

Чому податківці розмежовують дані поняття? Позики з відсотками підпадають під поняття фінансової послуги, якою є операція з фінансовими активами, що має на меті отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів ( п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України від 12.07.2001 р. № 2664 ). Фінпослуги є об’єктом регулювання Держфінпослуг та можуть надаватися тільки фінансовими установами за умов одержання відповідної ліцензії (банки, кредитні спілки, ломбарди тощо). Безпроцентна позика не є фінансовою послугою, так як вона не має мети отримання прибутку.

Зважаючи на вищевикладене, підприємствам краще не включати в договори позики сплату відсотків чи певних комісій, попри відсутність категоричної заборони на це. Так, проти надання нефінансовими установами фінансових послуг висловлювалися держоргани:

☛  Підприємствам краще оформляти виключно безпроцентні договори позики, в яких прямо в одному з пунктів зазначено про безпроцентність позики

Форма договору та строк повернення допомоги

Укладається договір позики в письмовій формі . Виключенням може бути тільки позика фізособі у розмірі не більше 1700 грн ( ч. 1 ст. 1047 ЦКУ ). Під час укладання договору при цьому є не обов’язковими:

розписка позичальника, так як факт отримання грошей підтверджують, як правило, інші документи – платіжне доручення, банківська виписка, заповнення видаткового касового ордеру тощо. Але її можна скласти з указанням суми, дати отримання та строку повернення; нотаріальне завірення договору – воно  здійснюється тільки за бажанням сторін договору.

☛  Договір позики має бути письмовим та обов’язково містити строк повернення

Строк повернення визначається договором. Якщо він не вказаний, то позика має бути повернута протягом 30 днів з дня пред’явлення позикодавцем вимоги. Однак, для податкових цілей, щоб позика класифікувалася як поворотна фінансова допомога, обов’язково треба вказувати строк повернення в одному з пунктів договору.

Поворотна фінансова допомога ДОГОВІР : 

Надання поворотної фінансової допомоги і єдиний податок

Надавати поворотну фінансову допомогу зі спрощенців можуть тільки:

платники єдиного податку 3 групи – юрособи . Вони не відображають суму виданої та повернутої фіндопомоги в своєму обліку. ДФС не вважає таку операцію забороненою для таких платників податків ( лист ДФС від 05.02.2016 р. № 2503/6/99-95-42-03-15 , роз’яснення 108.01.02 ЗІР). Однак, у цьому ж листі є й застереження: така діяльність з надання поворотної фінансової допомоги на постійній основі може розглядатися як фінансове посередництво , операції з якого заборонені платникам єдиного податку; платники єдиного податку 4 групи. Щодо них не встановлені обмеження щодо надання поворотної фінансової допомоги. Її видача та повернення не впливає на їх об’єкт оподаткування.

☛   Надавати поворотну фінансову допомогу можуть тільки юрособи на єдиному податку 3 або 4 групи, а також на загальній системі оподаткування. Але для єдиноподатників 3 групи така діяльність не має здійснюватися на постійній основі

Заборонено взагалі платникам єдиного податку фізичним особам 1-3 групи, так як така діяльність для них розглядається як фінансове посередництво ( ІПК ДФС від 14.11.2017 р. № 2609/К/99-99-13-02-03-14/ІПК , роз’яснення ДФС 107.04 ЗІР). ДФС при цьому апелює до КВЕД, де надання поворотної фіндопомоги належить до коду 64 “Надання фінансових послуг” та заборону єдиноподатником займатися фінансовим посередництвом ( п. 6 пп. 291.5.1 ПКУ ). Чому практично в одній і тій самій ситуації вони по різному трактують “фінансове посередництво” і роблять виключення для 3 групи юросіб – питання до самої ДФС.

Юрособи-платники єдиного податку 3 групи не відображають суму отриманої та повернутої фіндопомоги в податковому обліку ( пп. 3 п. 292.11 ПКУ ).

☛   Єдиноподатники без оподаткування можуть отримувати й погашати поворотну фінансову допомогу лише протягом 12 місяців

Щодо отримання поворотної фінансової допомоги, то її можуть отримувати спрощенці-фізособи 1-3 груп та юрособи 3 групи. Однак, щодо них діє особливе правило (роз’яснення 108.01.02 ЗІР): платник податку не враховує в складі доходу отриману поворотну фінансову допомогу за умови, що повертає так допомогу протягом 12 кал. місяців з дня її отримання. Сума неповернутої фінансової допомоги включається до складу доходу єдиноподатника наступного дня після закінчення 12-місячного терміну з дня отримання такої допомоги ( пп. 3 п. 292.11 ПКУ ). Звідси випливають такі висновки:

12-місячний термін рахується від дати кожного отримання поворотної допомоги (її можна отримувати частинами); навіть якщо потім після спливу 12-місячного терміну єдиноподатник погашає поворотну допомогу, то податок все одно сплачується й механізму зменшення його доходу на суму сплаченої допомоги в майбутньому немає; “прострочена” поворотна фінансова допомога потрапляє до доходу того кварталу, в якому сплив 12-місячний термін; якщо позичальник при спливі 12-місячного терміну уже знаходиться на загальній системі, то оподаткування немає, так як норми п. 292.11 ПКУ застосовуються до діючих платників єдиного податку.

Щодо ситуації переходу з загальної системи на спрощену з уже отриманою фіндопомогою, то тут є знову протилежні думки ДФС. Якщо поворотна фінансова допомога єдиноподатником 3 групи юрособою була отримана в період перебування на загальній системі оподаткування , то правило 12 місяців не застосовується (роз’яснення 108.01.02 ЗІР), однак, щодо ФОП 1-3 групи думка ДФС протилежна: вона оподатковується (роз’яснення 107.04 ЗІР). Враховуючи, що пп. 3 п. 292.11 ПКУ таки деталей не уточнює при переході на спрощену систему усім рекомендуємо погашати поворотну допомогу до спливу 12-місячного строку (якщо треба, то договір позики можна оформити заново).

☛   При переході з загальної системи оподаткування на спрощену краще всім новим єдиноподатникам погасити поворотну фінансову допомогу до закінчення 12-місячного строку

Без обмежень отримує допомогу 4 група єдиноподатників, так як там немає об’єкта оподаткування (у них це земельні ділянки).

Дізнайтеся про:

Фінансовий моніторинг поворотної фінансової допомоги

На практиці сучасні платники податків частенько отримують проблему неподаткового характеру: блокування банком операції з надання поворотної фінансової допомоги через не проходження нею критеріїв фінансового моніторингу. В реальній ситуації рівень параної у різних банків відрізняється й те, що може блокувати один банк, пропускає інший. Однак, наведемо деякі загальні критерії сучасного фінмоніторингу:

надання допомоги відбувається на значну суму –  понад 150 тис. грн або її еквіваленті (пп. 10 п. 1 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу (постанова НБУ від 26.06.2015 р. № 417, далі – Положення № 417); допомога має одну з ознак з п. 1-17 ч. 1 ст. 15 Закону України від 14.10.2014 р. № 1702 , серед яких здійснення фінансової операції готівкою (внесення, переказ, отримання коштів), розрахунки за фінансову операцію в готівковій формі, одна зі сторін угоди про позику має період діяльності, що не перевищує 3 місяці, перерахування або отримання коштів відбувається через неприбуткову організацію , одна зі сторін підпала під критерії високого ризику клієнта.

До високоризикових відносяться операції, які не відповідають фінансовому стану клієнта.

☛  Щоб уникнути проблем з фінмоніторингом операції з надання поворотної фінансової допомоги рекомендуємо проводити в межах 150 тис. грн та лише у безготівковій формі (як надання, так і погашення). Можливо, доведеться й змінити банк

Якщо операція знаходиться в межах 15 тис. грн – 150 тис. грн, то банк проводить лише ідентифікацію та верифікацію отримувача переказу за паспортом та ідентифікаційним кодом, може зажадати додаткові документи, наприклад, довідку про доходи, декларацію тощо ( п. 56 Положення № 417 ). Операції до 15 тис. грн не підпадають під фінмоніторинг взагалі.

Надання поворотної фінансової допомоги фізособі

Надання поворотної фінансової допомоги фізособам можливо як працівникам підприємства, так і непов’язаним з ним особам. Якщо це працівник підприємства, то можливий такий варіант її погашення, як відрахування з заробітної плати працівника. Однак, це можна тільки за умови вказання такого способу погашення у договорі. Також існує обмеження по ст. 128 КзПП щодо розміру відрахувань (20%), однак, його можна обійти, якщо прописати це в договорі позики.

Звертаємо увагу, що якщо фіндопомога видається готівкою, то за п. 6 Положення про ведення касових операцій ( наказ НБУ від 29.12.2017 р. № 148 ) існують наступні обмеження щодо розрахунків за один день:

при видачі звичайній фізособі –  не більше 50000 грн; при видачі ФОП (та іншим суб’єктам господарювання)  – не більше 10000 грн.

☛   Видача та повернення поворотної фінансової допомоги не оподатковується

Цих обмежень слід дотримуватися й при поверненні допомоги. Внесення грошей через касу банку через оформлення заяви на переказ готівки для отримувача вважається безготівковою операцією. У заяві обов’язково має бути вказано призначення платежу: “Поворотна фінансова допомога …” (та реквізити договору).

Питання оподаткування такої допомоги зведено до компактної таблиці.

Податки, збори, платежі	Оподаткування поворотної фінансової допомоги
Видача поворотної фінансової допомоги
Податок на прибуток	Не оподатковується та не спричиняє податкових різниць ( лист ДФС від 07.04.2017 р. № 7307/6/99-99-15-02-02-15 ).
ПДВ	Не є об’єктом оподаткування ПДВ, так як це не є постачання товарів, робіт, послуг ( лист ДФС від 07.04.2017 р. № 7307/9/99-99-15-02-02-15 ).
ПДФО	Сума поворотної фіндопомоги не включається до загального доходу фізособи ( ст. 165.1.31 ПКУ ).  Однак, позикодавець повинен відобразити її у формі 1ДФ: ознака доходу “153” – при виплаті звичайним фізособам , в графах 3а та 3 відображається сума нарахованої та виплаченої допомоги, графи 4а і 4 (утриманий ПДФО) не заповнюються (прочерки у паперовому варіанті) (роз’яснення 103.25 ЗІР); також ознака доходу “153” – застосовується при виплаті фіндопомоги фізособі-підприємцю (а не “157”, що звичайно використовується для виплат ФОП) (103.25 ЗІР). Якщо фізособа є підприємцем загальної системи оподаткування, то отримання допомоги також не є об’єктом оподаткування, так як це не є дохід від реалізації товарів, послуг ( ст. 177 ПКУ ).
ВЗ	Не обкладається ( п. 161 підрозд. 10 розділу ХХ ПКУ ). Суми нарахованої допомоги, однак, відображаються у розділі ІІ форми 1ДФ за рядком “Військовий збір”.
ЄСВ	Поворотна фінансова допомога не належить до фонду оплати праці, тому не є базою нарахування ЄСВ ( п. 3.28 Інструкції Держстатистики від 13.05.2004 № 5 , далі – Інструкція № 5). Також це не є виплата за цивільно-правовим договором з проведення робіт (надання послуг).

Списання боргу по поворотній фінансовій допомозі через прощення до закінчення строку позовної давності

Підприємство може простити борг фізособі до закінчення строку позовної давності. У такому випадку боржник має бути про це повідомлений письмово шляхом надсилання рекомендованого листа з повідомленням про вручення, укладанням відповідного договору (наприклад, угоди про прощення боргу) або повідомленням особисто під підпис.

☛  У разі письмового повідомлення фізособа має самостійно сплатити ПДФО та ВЗ по прощеній позиці

Податки, збори, платежі	Оподаткування поворотної фінансової допомоги
Податок на прибуток	Ситуація залежить від типу платника податку: малодоходники (менше 20 млн грн, не ведуть облік податкових різниць) – все відбувається за правилами бухобліку, тобто сума боргу списується на витрати; великодоходники (більше 20 млн грн, ведуть облік податкових різниць) – мають провести коригування. На суму бухгалтерських витрат, пов’язаних зі списанням такої дебіторської заборгованості завжди збільшується фінрезультат . Прощення боргу за самостійним рішенням не відповідає критеріям безнадійної заборгованості пп. 14.1.11 ПКУ , тому провести зменшення фінрезультату не можна. Єдиний варіант, коли великодоходники зможуть провести зменшення фінансового результату на суму списаного боргу – це дотримання критерію “г” пп. 14.1.11 ПКУ . Заборгованість має бути прострочена більше ніж на 180 днів і не перевищувати 25% мінімальної зарплати в розрахунку на рік на 01 січня податкового року (у 2018 р. – 930,75 грн). Сума перевищення 930,75 грн у такому разі не розглядається як безнадійна заборгованість у розумінні ПКУ та не відноситься й на зменшення фінрезультату.
ПДВ	Не є об’єктом обкладання податком.
ПДФО	Сума такого прощеного боргу розглядається як додаткове благо ( п. “д” пп. 164.2.17 ПКУ ). Оподатковується сума, що перевищує у розрахунку на рік 25% мінімальної заробітної плати, установленої на 1 січня звітного року (у 2018 р. – 930,75 грн) ( пп. 165.1.55 ПКУ ). Можливі варіанти: ПДФО утримує підприємство як податковий агент; ПДФО сплачує сам “прощенець” через подачу декларації про майновий стан і доходи за підсумками відповідного року. В останньому випадку “прощенець” має бути повідомлений позикодавцем письмово. Прощення боргу прирівнюється до виплат у натуральній формі, тому база обкладання ПДФО розраховується шляхом використання натурального коефіцієнта 1,219512 (=100/(100 – 18)). Наприклад, прощена сума – 50930,75 грн. З неї 930,75 грн – не обкладається. Сума ПДФО = 50000×1,219512×0,18 =  10975,61 грн. Незалежно від того, хто сплачує ПДФО, сума прощеного боргу відображається у формі 1 ДФ (103.25 ЗІР): ознака доходу “126” – у частині суми перевищення 930,75 грн. Якщо позикодавець повідомив платника про прощення боргу, то тоді графи 4а і 4 розділу І він не заповнює (проставляються прочерки у паперовому варіанті). Якщо ж ПДФО сплачує позикодавець, то тоді необхідно заповнити дані графи; ознака доходу “127” – у частині суми, що не перевищує 930,75 грн.
ВЗ	Сума прощення боргу обкладається за тими ж правилами, що й ПДФО ( пп. 1.2 п. 161 піздрозд. 10 розділу ХХ ПКУ ), тобто ВЗ сплачується або позикодавцем, або “прощенцем” з тої ж суми, з якої сплачується ПДФО. ВЗ у разі отримання негрошового доходу розраховується від вартості виплати без використання натурального коефіцієнта ( лист ДФС від 20.11.2015 р. № 24759/6/99-99-17-02-01-15 ). Це значить, що для прощеної суми 50930,75 грн сума ВЗ = 50000×0,015 = 750,00 грн (930,75 грн не обкладаються). У формі 1ДФ основна сума боргу, яка була прощена позикодавцем відображається в розділі ІІ у графі “Військовий збір”.
ЄСВ	Тут існує неоднозначність законодавства. З одного боку, відносини щодо позики не належать до трудових відносин, а пов’язані з договором цивільно-правового характеру. Договір цивільно-правового характеру у даному випадку є договором позики, а не виконання робіт (надання послуг), тому сума прощеного боргу не є фондом оплати праці й не є базою оподаткування ЄСВ. Однак, існує лист Держстату від 08.06.2016 р. № 09.4-12/147-16 , згідно якого “сума позики, яка згідно з рішенням керівництва підприємства не підлягає поверненню працівником, відноситься до фонду оплати праці в частині інших заохочувальних та компенсаційних виплат ”. Звичайно, цей лист стосується виключно заповнення статзвітності, однак містить в собі небезпеку й для інших ситуацій. Крім того, є ще роз’яснення ДФС (301.03 ЗІР), що якщо підприємство систематично (на постійній основі) прощає борги, то вони підпадають під поняття матеріальної допомоги, що носить систематичний характер за п. 2.3.3 Інструкції № 5 та входять до фонду інших заохочувальних і компенсаційних виплати, на які нараховується ЄСВ. На нашу думку, все ж таки, слід зважати на останнє роз’яснення ДФС, тобто у випадку разових “прощень” ЄСВ не нараховувати. Якщо ж необхідно перестрахуватися, то можна працівнику видати нецільову благодійну допомогу, якою він погасить суму боргу. У даному випадку ЄСВ 100% не нараховується.

Списання боргу після закінчення строку позовної давності

Строк позовної давності у загальному випадку становить 3 роки з дня порушення позичальником своїх зобов’язань. Списання боргу при закінчення строку позовної давності має свої особливості, які наведено нижче в таблиці.

☛  Прощення та списання боргів фізичних осіб оподатковується ПДФО, ВЗ та спричиняє податкові різниці в обліку податку на прибуток у великодоходників

Податки, збори, платежі	Оподаткування поворотної фінансової допомоги
Податок на прибуток	Дебіторська заборгованість списується таким чином: у платників-малодоходників (дохід до 20 млн грн, не визначають податкові різниці) – за правилами бухобліку, тобто за рахунок резерву сумнівних боргів або витрат; у платників-великодоходників (дохід більше 20 млн грн, визначають податкові різниці) – з урахуванням податкових різниць пп. 139.2.1 і 139.2.2 ПКУ ( лист ДФС від 07.04.2017 р. № 7307/6/99-99-15-02-02-15 ). Податкові різниці: збільшення фінрезультату на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів та суму витрат від списання дебіторської заборгованості по такій фіндопомозі понад суму резерву; зменшення фінрезультату на суму списання дебіторської заборгованості по фіндопомозі, якщо вона відповідає критеріям безнадійної  заборгованості за пп. 14.1.11 ПКУ . Нагадаємо, що для того, щоб скористатися п. “а” пп. 14.1.11 ПКУ одного лише спливу строку позовної давності недостатньо: підприємство ще має довести, що воно вжило всіх заходів щодо повернення боргу. Отже, реальним є лише п. “г” пп. 14.1.11 ПКУ.
ПДВ	Не є об’єкт оподаткування.
ПДФО	Сума такого прощеного боргу розглядається як додаткове благо ( пп. 164.2.7 ПКУ ). Оподатковується сума, що перевищує у розрахунку на рік 50% місячного прожиткового мінімуму, установленого на 1 січня звітного року (у 2018 р. – 881,00 грн) ( пп. 164.2.7 ПКУ ). ПДФО у даному випадку має сплатити сама фізособа через подачу декларації про майновий стан і доходи за підсумками відповідного року. Сума списаного боргу відображається у формі 1ДФ (103.25 ЗІР): ознака доходу “107” – у частині суми перевищення 881,00 грн, графи 4а і 4 при цьому не заповнюються (прочерки у паперовому варіанті); ознака доходу “127” – у частині суми, що не перевищує 881,00 грн.
ВЗ	Оподаткування відбувається за тими ж правилами, що й для ПДФО для даного випадку. Сума списаної заборгованості фізособи відображається у розділі ІІ форми № 1ДФ.
ЄСВ	Суми списаних через закінчення строку позовної давності боргів не входять до фонду оплати праці (див. Інструкцію № 5), тому й не є об’єктом обкладання ЄСВ.

Бухгалтерський облік поворотної фінансової допомоги фізособам — проводки

Нижче наведено проводки щодо описаних раніше різних ситуацій з обліку поворотної фінансової допомоги фізособам. Якщо фінансова допомога надається на строк менше 1 року, то одразу застосовується субрахунок 377 “Інша дебіторська заборгованість”.

№	Господарська операція	Дт	Кт	Сума
Видача поворотної фіндопомоги фізособі строком на 2 роки
1	Перерахована сума допомоги на рахунок фізособи 01.06.2018 р.	183	311	100000,00
2	Відображена та сума, яка буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу	377	183	30000,00
3	Фізособа повернула частину поворотної фіндопомоги	311	377	15000,00
Прощення суми боргу  50930,75 грн до закінчення строку позовної давності
4	Списана сума боргу по фіндопомозі (підприємство повідомило фізособу письмово під розписку, тому не є податковим агентом з ПДФО)	949	377	50930,75*
Списання суми боргу 50881,00 грн після закінчення строку позовної давності
5	Попереднє нарахування резерву сумнівних боргів на основі аналізу платоспроможності боржника	944	38	50881,00*
6	Списання суми боргу за рахунок резерву сумнівних боргів	38	377	50881,00

*фізособа має сплатити з 50000 грн самостійно ПДФО = 10975,61 грн та ВЗ = 750 грн (930,75 грн у першому випадку та 881,00 грн – у другому випадку не оподатковуються), розрахунок та пояснення див. у консультації вище.

Поворотна фінансова допомога юрособам

Щодо надання поворотної фінансової допомоги юрособам, то дана операція не впливає на ПДВ та податок на прибуток . Доходи в отримувача при отриманні не визнаються (у єдиноподатників 3 групи діє уже описане правило 12 місяців). У разі ж її неповернення облік такої заборгованості у сторін угоди здійснюється за правилами безнадійної дебіторської та кредиторської заборгованості:

у позикодавця відбуваються аналогічні коригування, як і при списанні дебіторської заборгованості по фізособам на підставі п. “а” пп. 14.1.11 ПКУ ; у позичальника ситуація зі списання кредиторської заборгованості відображається аналогічно бухобліку, податкових різниць не передбачено.