Астероїдна небезпека: Міфи та реальність » Реферати українською
Опубликовано: 22.10.2018
>Зміст
>Вступ
>Астероїди поясу Койпера
>Близькоземніастероїди
>Астероїднанебезпека:міф чиреальність
Прометеоритнікратери та проіншінаслідкипадінняметеоритів
Концепціюстворення тазастосування багатоешелонованоїсистемизахистуземлі відастероїдноїнебезпеки
>Література
>Вступ
>Першого января 1801p. ДжузеппеПіацці, директоробсерваторії розум. Палермо (про.Сицилія),виявивнебеснийоб'єктсьомоїзоряноївеличини,невідомийраніше.Згодомз'ясувалося, щоце — невелика планета, ЯкаобертаєтьсянавколоСонця по практичноколовійорбіті,розташованійміжорбітами Марса таЮпітера.Згідно ізтрадицією, щоіснувала тоді,називатиновінебеснісвітилаіменамиміфологічнихбогів Дж.Піацці назвавши планетуЦерерою (>Ceres), на честьбогині —покровительки островаСинилія.Німецький аматорастрономії Р.Ольберс з января 1802 р.розпочавсистематичніспостереження цого новогооб'єктаСонячноїсистеми й уже 28березняпоруч зЦерероювідкривщеоднеаналогічненебеснетілоприблизнодев'ятоїзоряноївеличини.Вонодісталоназву Паллада (>Pallas).Орбіта новогооб'єктатакожперебуваламіжорбітами Марса таЮпітера,крім того, вонамістиласядужеблизько відорбітиЦерери. Напідставі такихфактів Р.Ольберсвисунувгіпотезу, щоцімаліпланетиєуламкамиоднієї ітієї жвеликоїпланети, Яка колисяіснувала вСонячнійсистемі,проте ізякоїсь заподійрозпалася. Томувін приступивши доцілеспрямованогопошуку новихуламків, котрі малі бтаку жорбіту, й 1807 р.відкривще одну планету—Весту (>Vesta).Узагалі-тоце бувчетверта мала планета,бо 1804 р.німецький астрономК.Л.Гардінгвиявивтретю.її назвали Юнона (>Juno).Усічотирищойновідкритіпланети, навідміну від семивідомих того годину великих планет,навіть утелескопиздавалисялишесвітлими точками, якзорі. Вісьчому смердоті ідістали добровідомутеперназву ">астероїд", щоозначає ">зореподібнийоб'єкт".
>Протягомнаступнихмайже 40 років не буввідкритийжоденастероїд!Лише вгрудні 1845 р.поштовий чиновник із м. Дрезден До. Генкевиявивп'яту малу планету (>їїзоряна величина був 9.5), якої названоАстрея (>Astraea), a 1червня 1847 р.він жвідкрившостийастероїд. К.Ф.Ґаусс назвавшинововиявленийоб'єктГеба (>Heba). Про те ж 1847 р.американець Дж.ГемдвиявивпланетиІриду (>Iris) йФлору (>Flora), а потім уже практичнощорічновідкривали подекількаастероїдів. До 1891 р. под годинувізуальнихспостережень на невеликих телескопах буливідкриті 322астероїди. Алішукати їхньогоставало всеважче,ботреба було бвиявлятидедаліслабшіоб'єкти, а цогопотрібні всепотужнішітелескопи. З 1890 р. дляпошукумалих планет стализастосовувати фотографію, й уже в 1924 р.загальнакількість їхньогоперевищила 1000. Томунаслідуватидавнітрадиції,називаючиастероїдиіменамидавньоримських богинь,ставало всеважче.Поступово ">міфологічний запас" буввичерпаний, й 45-йастероїд назвали ужезвичайнимжіночимім'ям —Євгенія.Після цогосередназвмалих планет сталитраплятисячоловічіімена,прізвищапершовідкривачів,відомихполітиків,знаменитихучених,географічніназви, апотім йпрізвищадобрихзнайомих, прізвиськаулюблених собак,назвиокеанськихпароплавів,кулінарнихстрав й т.ін.Багатоастероїдівщечекаютьсвоєїназви йпоки щомаютьлишепорядковий номер узагальномукаталозі.Тепер сталотрадицієюназиватинововідкритіастероїдиіменамивидатних людей. В частности, 22серпня 1977 р. астрономКримськоїобсерваторії М. З.Чернихвідкривастероїд № 4520. Зініціативи українськихастрономів 25 апреля 1994 р. цьому небесномутіловінадалиім'явидатногоукраїнськогокіномитця іписьменникаОлександраДовженка.Крім того,навколоСонцямандруютьмаліпланети із такимиіменами:Ціолковська (№ 1590), Україна (№ 1709),Корольов (№ 1855),Скіфія (№ 1906),Яцків (№ 2728),Жиляєв (№ 14346).
Най-більший із всіхвідомих насьогодніастероїдів Головного поясу —Церера.Вонамає 932 км удіаметрі, аїїмасастановитьприблизно 25%маси всіхастероїдів,розташованих вмежахорбіти Плутона.Наступні завеличиноюастероїди — Паллада (>Pallas), Веста таГігія (>Hygiea), котрімаютьдіаметри від 400 до 525 км.Діаметри всіхіншихвідомихастероїдівменші за 340 км (>серед них же в 26астероїдівдіаметриперевищують 200 км).Можнавважати, що ">перепис"найбільших з них практично завершень: ми співучезнаємо до 99%астероїдів, котрімаютьдіаметрибільші, ніж 100 км. З тихийастероїдів, щомаютьрозміри 10—100 км, уже описано половину. Івиявленодуженезначнучасткуастероїдів іздіаметрамиприблизно 1 км:можливаїхнякількість — до одногомільйона (!). Заоцінками,загальнамаса всіхастероїдівСонячноїсистемименша замасу природногосупутника землі —Місяця.
>Більшачастинаастероїдівскладається ззалізо-магнієвихсилікатів, як йбільшачастинаметеоритів.Протедеякіастероїдискладаються здоволічистихметалів. Це,наприклад, (16)Психея (>Psyche), (21)Лютеція (>Lutetia) й (89)Юлія (>Julia). Проіснування ">металевих"астероїдівговорять йзалізніметеорити, котріінколипадають наповерхню землі. Таким був,наприклад,відомийСіхоте-Алінський метеорит,який 12 лютого 1947 р. впавши вуссурійськійтайзі вПриморськомукраїРосії:металева бриладіаметромдекількаметрів ймасоюмайже 1000 твлетіла у повітря землізішвидкістюприблизно 15 км/с.
>Астероїдиподілено натакітипи заїхніми спектрами (>тобто захімічним складом) й за альбедо.
>С-тип. Донього належати понад 75%відомихастероїдів.Цівуглецевіастероїдиєнадзвичайнотемні (альбедо 0.03—0.09).Вони ">населяють"зовнішнізони Головного поясуастероїдів.
>S-тип. Донього належатимайже 17% всіхастероїдів.Вонидоситьяскраві (альбедо 0.10—0.22), за складом —металеві (>сумішзалізонікелю,заліза тасилікатумагнію).
>М-тип. Доньогоналежитьбільшачастина із 8%астероїдів.Вонияскраві (альбедо 0.10—0.18) йскладаються практично із чистогозалізонікелю.
>Єщеблизько десяткаіншихрідкіснихтипівастероїдів.
>Астероїдиподіляютьсятакож за своїмположенням уСонячнійсистемі.
>Найбільшакількістьастероїдіврозташована в широкому головномупоясіастероїдівміжорбітами Марса таЮпітера навідстанях 2—4а.о. відСонця.Щеєкількапідгруп,названих заіменемголовнихастероїдів вони (>Hungarias,Floras,Phocaea,Koronis,Eos,Themis,Cybeles йHildas).
НасайтіБі-Бі-Сі наведеновиглядСонячноїсистеми відСонця доорбітиЮпітера (рис. 1): кола —цеорбіти великих планет,розрідженікружечкиближче до центру —це такзваніблизькоземніастероїди,суцільновкритацяткамичастина малюнка —цеастероїди Головного поясу, а квадратики —цекомети.Існують іінші ">пояси",астероїди якізаходять усерединуорбітиМеркурія йвиходять узовнішнючастинуСонячноїсистеми.Розподіластероїднихорбіт упросторідуженерівномірний, йпояси неєбезперервними.Між нимиєзначні "просвіти", наіснування якіупершезвернувувагувчений Д.Кірквуд 1866 р. З того години смердотімаютьназву "люкиКірквуда".
>АСТЕРО >ЇДИ >ПОЯСУКОЙПЕРА
30серпня 1992 р. буввідкритийпершийастероїд з так званого поясу Койпера (рис. 2),розташованого навідстанях від 40 доприблизно 100 а. про., — 1992QB1. Уберезні 2000 р. впоясі Койпера буввиявленийще одиноб'єкт — 2000ЕВ173,діаметр яко гооцінювався в 600 км. 28 листопаду 2000 р. РобертМак-Мілланзафіксувавневідомийоб'єкт20-їзоряноївеличини (йогопозначили 2000WR106).Діаметр цого небесноготілаоцінюють у 750—1000 км.Потім практичнощомісячно сталивиявляти покількаоб'єктів, котрі належати до поясуКлипера, зрозмірами понад 100 км. Насьогодні їхньоговідкрито понад 600. На рис. Ззображенонайбільші ізвідомихоб'єктів поясу Койпера (>праворуч) йастероїдів (>ліворуч). ">Чорнота"об'єктівприблизновідповідаєїхньому альбедо (длясхемивикористано яквідомі, то йгаданізначення цого параметра).
>БЛИЗЬКОЗЕМНІАСТЕРОЇДИ
13серпняІ898 р.вченийВітт под годинусвоїхспостережень вобсерваторії ">Уранія" вБерлінівідкрив 433-їастероїд,якийпізніше назвалиЕрос (>Eros).Йогоорбіта не був схожа ізжодноювідомою тодіорбітою.Невелика зарозмірами, сильновитягнута,лишесвоєюафелійноюточкою (>найдальша відСонця точкаеліптичноїорбітиастероїда) вона ">чіплялася" за поясастероїдів.Протягом жбільшоїчастини годиниастероїдперебував назначнійвідстані від поясу, й всвоємуперигелії (>найближча доСонця точкаеліптичноїорбітиастероїда) ">торкався"земноїорбіти. У 1932 р.Е.Ж.Дельпорт вУккльськійобсерваторії (>Бельгія)відкривдругийастероїд ізорбітою такого ж типу — Амур (>Amour). Черездекількамісяців буввідкритий Аполлон (>Apollos),орбітаякого заходити усерединуорбіти землі танавітьВенери. У 1976 р. буливідомі уже понад 40астероїдів,орбіти якихдужеблизькопідходили доземноїорбіти.Такіастероїди назвалиблизькоземними.Вонитакожподілені напідгрупи,кожна із нихмаєназву заім'ямнайбільшогозісвоїхчленів. Вісьціпідгрупи:
>1)афіняни (>Athens):головніпівосіорбітастероїдів —приблизно 1.0 а. про., й вперигеліїціоб'єктиперебувають навідстані понад 0.983а.о.Астероїдиназваноїпідгрупи под годину свого рухуперетинаютьорбіту землі;
>2)аполлонці (>Apollos):головніпівосітакожбіля 1.0а.о.,їхніперигелійнівідстаніменші від 1.017а.о.;
>3)амурці (>Amours):перигелійнівідстаніастероїдівцієїпідгрупистановлять від 1.017 до 1.3а.о.;
>4)троянці (>Trojans):маютьдоситьвитягнутіорбіти.їхніперигеліїмістяться в такзванихлагранжевих точкахЮпітера (60спереду тапозадуЮпітера на йогоорбіті).
У наш годинувідомодекількасотень такихастероїдів, а й заоцінками, їхніможе бути понадтисячу. 26червня 1949 р. вобсерваторіїМаунт-Паломар (США) буввідкритийще одиндужецікавийастероїд —Ікар (>Ікаr).Розрахункипоказують, щоцейастероїд вафеліївиходить заорбіту Марса, аперигеліїперетинаєорбітуМеркурія,підходячи доСонця навідстань,меншу за 28 млн./ км. Уцей годину йогоповерхнянастількинагрівається, щопочинаєвипромінювативласнесвітло.ОрбітаастероїдаІкарнахилена подкутом 23 доплощиниорбіти землі ймаєнайбільшийексцентриситет — 0.83,тобто йогоорбітаєнайвитягнутіша вСонячнійсистемі.Свій шляхнавколоСонцяастероїд проходитипротягом 409земнихдіб. У 1949—1968pp.Ікарнастількиблизькопідійшов доМеркурія, що тієї своїмгравітаційним полемзміниворбітуастероїда,ще і так, що 1969 р.Ікар, зарозрахункамиавстралійськихучених,мав бі впасти вІндійський океан.Йогопадіння було б беквівалентнепідривутисячіводневих бомб (!). Нащастя,завбачення несправдилось —Ікарпронісся навідстані 6.36 млн. км від землі!
НАСАоголосило простворення вІнтернетісистемимоніторингуастероїдноїнебезпеки, котрамаєназву ">Sentry" (">Вартовий"). Системустворено у тому,щобполегшитиспілкуванняміжученими вразівиявленнянебеснихтіл, щомаютьпотенційнузагрозу длянашоїпланети. Насьогодні в такому спискуналічується 44небеснітіла.Лишеодне із них — 2002CU11 —маєвідмінну від нуляймовірність (заТуринськоюшкалою)зіткнутися ізЗемлею.Усііншіможуть нестинебезпеку лише запевних умів (таких,наприклад, якраптова змінуорбіти).Об'єкт 2002CU11 буввідкритий 7 лютого 2002 р. задопомогоюавтоматизованоїсистемиспостереження Linear.Діаметрмалоїпланети — 760 м.Протягом 2043—2096pp. Земля викличе ажсім "рандеву" ізназванимастероїдом, при цьомувідстаньміждвоманебеснимитілами якщоваріюватися від 0.52 до 1.26 земногодіаметра (6.5—16 тис. км). Запопереднімирозрахунками,найнебезпечнішоюситуація якщо 31серпня 2049p., коливідстань станімінімальною.
>АСТЕРОЇДНАНЕБЕЗПЕКА:МІФЧИРЕАЛЬНІСТЬ?
>Тепер астрономамвідомоблизько 40 000астероїдних йметеороїднихтіл.Головним чиномїхніорбіти лежатиміжорбітами Марса таЮпітера, й лишеприблизнокількадесятківмалих планетнаближаються до землі, адеякіпроникаютьнавітьусерединуорбітиМеркурія.Звичайно,імовірністьзіткнення ізЗемлею того чиіншогокосмічноготіламалихрозмірівіснує, але й вонздебільшогодуже мала.
>Під годину входуметеороїдноготіла вземну атмосферувідбувається багатоцікавихявищ.Швидкістьбудь-якогокосмічноготілазавждиперевищує 11.2 км/с йможедосягати вземнихоколицях 40 км/с (>причомунапрямокїїдовільний).Лінійнашвидкість землі под годину рухунавколоСонця всередньомустановить 30 км/с, тому максимальнашвидкістьзіткненняметеороїда ізземноюатмосфероюможедосягатиприблизно 70 км/с (назустрічнихтраєкторіях).Спочаткутіловступає увзаємодію іздужерозрідженоюверхньоюатмосферою землі, девідстаніміж молекулами газубільші відїхньогодіаметpa. Вочевидь,цявзаємодія практично не так нашвидкість й стандоситьмасивноготіла. Аліякщомасаметеороїдапорівнянна ізмасоюмолекули чи на 2—3 порядкибільша замасумолекули, товінможеповністюзагальмуватися уже уверхніх куляхатмосфери й якщоповільнопадати поддією ваги наземнуповерхню.Виявляється, що таким чином,тобто увигляді пилку, на Землювипадаєлевова пайкатвердоїкосмічноїречовини.Підраховано, що на Землющоднянадходить від 100 до 1000 тпозаземноїречовини, але й лише 1% відцієїкількості —великіуламки, щозмоглидолетіти доземноїповерхні. Таким чином,щодня на Землюпадає від 1 до 10 тметеоритів ( ! ). Аліпадають смердоті врізнихмісцях йздебільшого там, де людина їхні небачить (океан, тайга й т. п.). >Якщомасатіла невелика, то йогошвидкістьзменшуєтьсядоти, доки сила опоруповітрязрівняється із силою ваги йпочнеться йогомайжевертикальнепадіннязішвидкістю 50—150 м/с. З такимишвидкостями на Землю впалабільшачастинаметеоритів.
>Якщометеороїдмаєвеликумасу, то ми невстигає анізгоріти, ані сильнозагальмуватися й томузіштовхується ізповерхнею землі,маючикосмічнушвидкість. У цьомуразівідбуваєтьсявибух,викликаний переходомвеликоїкінетичноїенергіїтіла втеплову,механічну ііншівидиенергії, але вземнійповерхніутворюєтьсявибуховий кратер. Урезультатізначначастина метеорита іземноїповерхні плавитися йвипаровується.
>З-поміж всіхастероїдівспостерігачівиділиликатегоріюміні-планет, котрі рано чипізноможутьз'явитисядужеблизькобіля землі.Згідно ізрозрахунками,серед нихєприблизно 2100тілрозміром понад 1 км йблизько 400тисяч — із поперечником понад 100 м.Перші вразізіткненняможутьпризвести до глобальногокатаклізму,другі — до локального,схожого ізТунгуським. На шкода,визначеноорбітилише для 7% великихастероїдів й для 0.1% (!)малих ізцієївеличезноїкількостінебезпечнихміні-планет.Причомунавітьвідомішляхикосмічних "бомб"можутьцілкомзмінитися поддієютяжінняіншихтіл.
>Передбачається, щовідносно великийастероїд, схожий того, щовинищивдинозаврів,улучає в Землю одного разу умільйон років, азіткнення ізкаменемзавбільшки із десятокметрівбуває одного разу усторіччя. Аліслідвизнати, щонавіть уминуломустолітті таказакономірністьпорушуваласякількаразів! Так, 14червня 1968 р.астероїдІкарпройшов за 7 млн км від нас,це ужетривожнезближення. У 1937 р.астероїд Гермес ">підкрався" на 800 тис. км —усьогодвівідстані від землі доМісяця! На думку астрономаКейптаунськоїобсерваторії Р.Вуда, Гермес ">спізнився" для прямогозіткненнявсього на 5.5 рік.Щеближчепролетіланавесні 1989 р.безіменнастометрова брила,якої було б бдосить,щобзробитиглибокузападину намісці,наприклад, Нью-Йорка.Цейастероїдз'явитьсязнову 2015 р.
23 апреля 2002 р. вІнтернетіз'явилосяповідомлення, щопротягомп'ятиминулихтижнів дваастероїдипройшлиповз Землю (>відстаністановиливідповідно 1.2радіуса та трирадіусимісячноїорбіти), йвиявленоастероїд, шоможезіштовхнутися ізЗемлею 2880 р. (!) ізімовірністю 1:300.Моніторинг вжевідомихастероїдівдозволяє астрономамзаздалегідьвизначити,який із нихстановитьпотенційнунебезпеку для землі. Улипні 2002 р.вченіповідомили провиявленнянебезпечногоастероїда,якому далипозначення 2002NT7. якрозрахували йогоспостерігачі,якщо непочатипопереджувальнихзаходів, то 1 лютого 2019 р. вземну атмосферунібитовторгнеться ">небеснийкамінь"діаметромблизько 2 км,рухаючисьзішвидкістю 28 км/с, йзітрецілий материк, аможе і понад. Числідпанікувати уційситуації? Навряд.По-перше,настільки точнорозрахуватиорбітуастероїда (чикомети) простонеможливо, а тім понадпередбачити йогозіткнення ізЗемлею через 17 років!По-друге, а чиєNT7новимастероїдом?Уважають, щоцейастероїд віддавнавідомий й ужезближався ізЗемлею на початку 80-хpp.минулогосторіччя.
Однак вженаступного, 2003, року вньогоз'явивсягідний конкурент —астероїд ізкодовоюназвою 2003QQ47.Його ">побачення" ізнашоюпланетоюастрономиДержавного агентстваВеликоїБританії ізвивченняближнього космосу (>авторивідкриття)призначили на 21березня 2014 р. Таким чином, глобальна катастрофаможевідбутися зап'ять років донаміченого рядок. Коливідомо проновачка? Засвоїмирозмірами (>діаметр йогобіля 1 км)астероїдприблизно вдесятероменший від того,котрий 65 млн. років томумігпризвести дозагибелідинозаврів.Проте сила його удару проземнуповерхнюможезнищити усі одному ізконтинентів.Імовірністьзустрічі землі із нимастероїдом напершийпогляд невелика —усього 1 шанс із 909 000,однак заміжнародноюТуринськоюшкалоюастероїдноїнебезпекивінмаєоцінку вшістьбалів із десятиможливих.Щежодного разупротягом всіхспостережень за космосомжоденоб'єкт немавтакоївисокоїоцінки за ">тривожною"шкалою. Томутраєкторіюпольотуастероїда, щорухаєтьсязішвидкістюблизько 35 км/с,постійноспостерігають.Цілкомможливо, що после болеескрупульознихастрономічнихрозрахунківімовірністьзіткненнянебезпечногокосмічногонезнайомця ізЗемлеюзначнозменшиться.
8жовтня 2003 р.американськіастрономиповідомили, щонаприкінцівересня 2003 р. смердотівиявили маленькийастероїд (>позначення 2003SQ222),який ">зумівпідібратися"дужеблизько до землі.Якбивінвибухнув уверхніх куляхатмосферинашоїпланети,нічогосерйозного б невідбулося.Протеоб'єкт встановившисвоєрідний рекорд: 27вереснявінпролетів навідстанівсього 88 тис. км від землі, щостановитьблизькочвертівідстані доМісяця. Запопереднімиоцінками,діаметрастероїдастановивблизько 10 м. З 1994 р.астрономи не Бачилинічогоподібного,утім,такіоб'єкти (>навітьрозміром із невеликийбудинок)нерідко просто більше невдаєтьсяпобачити.
ПРОМЕТЕОРИТНІКРАТЕРИ ТА ПРОІНШІНАСЛІДКИ >ПАДІННЯМЕТЕОРИТІВ
>Земнаповерхнязберігає багатослідівзіткнень із великимикосмічнимитілами увиглядікратеріввражаючихрозмірів — такзванихастроблем. Наступного дня їхньоговиявлено понад 230 (рис. 4).Розміринайбільших із нихперевищують 200 км.
Один зкратерів, щонайкращезбереглися (черезвідносно ">молодий"вік),єКаньйонДиявола (штат Арізона, США).Йогодіаметр— 1240 м,глибина— 170 м (рис. 5). У 1906 р. геолог Д.Барринджердовів, щоцей кратермаєударнепоходження.Під годинудосліджень кратеравиявилиблизько 12 тметеоритноїречовини тавстановили, щовінвиникунаслідокпадіння на Землюприблизно 50 тис. років томузалізонікелевого метеоритарозміромблизько 60 м. Наземнійповерхні практично незалишилося стародавніхкратерів ізрозміром менше за 1 км.
>Шістдесятп'ятьмільйонів років томувогненна лантуха,оглушливоревучи внебі надЦентральноюАмерикою,врізалася в землю врайоніМексиканської затоки.Потужністьвибуху можнапорівняти ізенергієювсьогосучасного ракетно-ядерного арсеналу.Наслідкомстрашноїзустрічідеякідослідникивважають кратерЧихсулуб (>Chicxulub)діаметромблизько 170 км напівострові Юкатан (Мексика). Тричвертіживихістот, що населяли Землю,загинули под годинуцієїкатастрофи.Від холоду та голодувимерлидинозаври,літаючіящери; у моряхзникло багаториб ймолюсків. Такими булинаслідкизустрічі ізастероїдомрозміромкількакілометрів ймасою 1 тис. млрд. тонн. На думкуамериканського геолога Л. Альвареса,астероїд бувбагатий наіридій:власне,незвичайно великийвміст цогорідкогометалу вкрейдяних кулях йнавівучених на думку про удар із космосу.
>Німецький навчань М.Віссінг зточністю,властивою його народу,повідомляє, щоастероїдмасою у 2000-му млрд. тонн впавшиопівдні 5червня 8499 р. дон.е.Зіткненнявідбулося врайоніБермудськихостровів.Окрім того, щозагинулапершаземнацивілізація, наПівночітакожзагинулимамонти ііншіпредставникитогочасноїфауни.
В Україні в Україні, уВінницькійобласті,мільйони років томуастероїдзалишивзападинузавглибшки 700 м йдіаметром 7 км.Нині воно тазакрито кулями грунту,сховано полями талісами. Це так званьІллінецький кратер. У 1973 р.геологічне тапетрографічневивчення цого кратера далозмогудіагностувати йогопороди іпоходження. У. Л.Масайтіс (>Ленінград) і А. А. Вальтер ізІнститутугеології НАН України показали, щоцей кратерутворився 430 млн. років томувнаслідокпадінняастероїда великихрозмірів.
>КОНЦЕПЦІЯСТВОРЕННЯ ТАЗАСТОСУВАННЯ >БАГАТОЕШЕЛОНОВАНОЇСИСТЕМИЗАХИСТУЗЕМЛІ >ВІДАСТЕРОЇДНОЇНЕБЕЗПЕКИ
>Ґрунтуючись наданихСлоунівського цифровогоогляду неба,астрономидійшливисновку, щокількістьдосить великихастероїдів, котрі б моглизнишитицивілізацію,становить 700тисяч. У такомуразіймовірністьзіткнення ізЗемлею — 1:1500протягом ста років.
>Причомуастероїднанебезпекаєнебезпекою длявсьоголюдства, й вона абсолютно реальна іневідворотна.Наприклад, 1994 р. наЮпітер,найбільшу планетуСонячноїсистеми, впала кометаШумейкерів—Леві 9.Якбиця комета впала на Землю, тоефект відпадіннядорівнював бівибуху одногомільйонаводневих бомб,кожнапотужністю 1 Мгт.Вибуходнієїядерної бомби ізеквівалентом у 40 Мгт вжеможезруйнувативелике місто.Існують,наприклад,гіпотези, щозіткнення ізгігантськимастероїдомспричинило ті, що від землівідірвався осколок, ізякогоутворивсяМісяць, амісцізіткненнявиник Тихий океан.
>Ученірозділяютьастероїди за силоювпливу нарізнікласи.
—>Астероїди типуТунгуського метеоритавикликаютьруйнування, котрівідповідаютьвибухуядерної бомби у 50 Мгт, щоможезруйнувативелике місто.Вибух такого метеорита вгустонаселених районахпланетиможе у наше годинупризвести дозагибелі 10— 100тисячосіб. Такихастероїдів нанебезпечноблизькій від землівідстаніможеіснуватиблизько одногомільйона.Імовірністьзіткнення їхнього ізнашоюпланетоюстановитьприблизно один разу 100—1000 років.
—>Астероїдидіаметром 1 км под годинузіткненнявиділяютьенергії утисячуразів більше, ніж уразіТунгуськоїкатастрофи, а характер ймасштабируйнувань будутьнагадувативибухи ">Санторіа" й ">Кракатау",викликаніастероїдамидіаметром 0.3—0.5 км. перший із нихзнищивмінойськуцивілізацію, тодізагинуло практично все населеннянавколишніхостровів,зокрема острова Кріт. На його бережи послевибуху впалиморськіхвилівисотою понад 200 м.Падінняастероїдів такихрозмірів у районах землі із великоюкількістю населення у наше годинупризвело б дозагибелі 1 — 10 млн.осіб. Зарозрахунками,імовірністьзіткнення із такимастероїдом — одного разу у 10 000—100 000 років.
—>Астероїдидіаметромблизько 10 кмможутьвиділитиенергію удесятеро млн.разівбільшу, ніжТунгуський метеорит.Прикладомзіткнення землі із такимастероїдомє катастрофа, щоввійшла вісторію заназвою "Великий потоп".Уважається, що вонавідбулася 11 тис. років тому йвикликала зазагибельАтлантиди ташвидкеохолодженняатмосфери, як под годинуядерноїзими.Падіння такогоастероїда на Землюпризвело б дозагибелі 10%усьоголюдства та дозникненнябагатьохвидівтварин йрослин.Можлива частота такихзіткненьстановить одного разу у 1 — 10 млн. років.
—>Зіткнення ізвелетенськимастероїдом (понад 100 км у поперечнику)призведе до глобальногознищеннявсього живого на землі,крімнайпримітивніших форм. Частотазіткнень — одного разу укількасотеньмільйонів років. Вочевидь, щотакезіткненнявикликаєглобальну катастрофу.
—>Говорити прозіткнення ізастероїдом,діаметрякогостановитьприблизно 1000 км,безглуздо,бо вразі такого "контакту" планета Земля просторозвалиться.
Засучаснимиуявленнями,лишестворившибагатоешелоновану системузахисту ізелементамикосмічногобазування, можнаефективнозахистити Землю відастероїдноїнебезпеки. Системамаєскладатисящонайменше ізчотирьохешелонівзахисту:засоби,розміщені на землі (>четвертийешелон) та внавколоземномукосмічномупросторі аж достаціонарноїорбіти (>третійешелон), йзасоби,розташовані в далекомукосмосі (>перший йдругийешелони). Насьогодніпропонуєтьсястворитипершийешелонзахисту набазіспеціальнихзасобів,розташованих воколицях такзванихсонячнихточоклібрації (>це точки, щовипереджають Землю йвідстають віднеї на 60 под годину рухупланети поорбіті), йдругийешелон — набазізасобів,розташованих наМісяці та воколицяхточоклібраціїсистемиЗемля—Місяць. До складу всіхешелонівзахиступропонуєтьсявключитизасоби далекоговиявленнянебезпечнихкосмічнихоб'єктів тавизначенняїхніхтраєкторій;засобивпливу націоб'єкти,щобзмінюватипараметриїхнього руху іруйнувати їхні; атакожзасоби забезпеченняїхньогофункціонування такерування дляприцільногозастосування.
>Цюбагатоешелоновану системузахисту землі відастероїдноїнебезпеки можнавважатисистемою Першогоетапу,розрахованою на захист землі відкосмічнихоб'єктів,розміри які небільші ніж 50—100 м,боймовірністьзіткнень землі із такимиоб'єктами вближчомумайбутньомуєнайвищою.
>Людство,створивширакетно-ядернузброю,здобуло,мабуть, чи неєдинуможливістьборотьби ізастероїдноюнебезпекою.Наприклад, проект,розробленийНауково-виробничимоб'єднанням ">Астрофізика",пропонуєпобудуватиоптико-електронний комплекс,спроможнийвиявитикосмічнітіла,розміри якібільші за 20 м й котріпереміщуютьсявідносно землізішвидкістюблизько 70 км/с.Такий комплексмаєвключати у собімережу із 10—12наземнихстанцій,розташованих урайоніекватора іоснащених телескопамидіаметромприблизно 2 м.Щобспостерігати і унапрямках,близьких до напрямі наСонце,передбачаєтьсядоповнити комплекстакожкосмічними телескопами. Алівиявитинебезпечнийоб'єкт й ізпотрібноюточністювизначити йоготраєкторію —цеще в усіх.Требавмітизахищатися від удару чихоча бімінімізувати йогонаслідки.Теперрозглядаються триосновніпринципивідбиваннякометно-астероідноїнебезпеки. Це:1)відхиленняоб'єкта, щозагрожує, ізорбітизустрічі ізЗемлею,2)екранування землі відзіткнення із такимоб'єктом,3)знищення цогооб'єкта.Найпростішийспосібвідхилитиневеликетіло —завдатийому удару задопомогоюспеціальногокосмічногоапарата.Якщо,наприклад,об'єктдіаметромблизько 100 мрухається поорбіті ізперигеєм 0.9 а. про. йапогеєм 4.0 а. про. талежить уплощиніорбіти землі, тоапарат-ударникмасою 100 т под годинузіткненнянадастьйомудодатковушвидкістьусього 0.25 м/с.Щоброзвестиоб'єкт й Землю намільйонкілометрів, удартреба завдати аж задев'ять із половиною років,тобто упродовж трьохповніобертинавколоСонця, допередбачуваного моментузіткнення. Длябільшихоб'єктівзастосовуватицейспосіб навряд чидоцільновзагалі черезнеприйнятновеликумасукосмічногоапарата.
>Невеликийастероїдрозміром укількадесятківметрів можнавивести ізтраєкторії задопомогоюспеціальногобуксирувальника,який можназастосовувати і умирнихцілях —транспортуватиневеликіастероїди,щоб вподальшомувикористовувати їхнього якджерелосировини длякосмічноїіндустрії, якоїлюдству, рано чипізно,доведетьсястворювати. Томубуксирувальник можнавважатитранспортноюсистемоюподвійногопризначення. Однак на такихбуксирувальникахслід матір до 500—600 тпалива.
Ізовсіміншаріч, коливиникає потребазахищатися відастероїда,виявленого уже натраєкторіїзустрічі,наприклад, за ці десятьдіб. Чи реально боротися із такимиоб'єктами?Припустімо,небезпечнийоб'єктвиявлено навідстані 135 млн. км за 30діб дозустрічі ізЗемлею.Нехай,щобзапобігти прямомузіткненню,слідвідхилити йоготраєкторію на 7000 км (>цетрохи понад зарадіус землі).Тоді уразінайсприятливішоговзаємногорозташуванняорбіттребанадатиоб'єктушвидкістьблизько 10 м/с.Простийрозрахунок завідомоюформулоюЦіолковськогопоказує, що для цого якщопотрібно 2000 ттакоїробочоїречовини, якводень, заумови, щошвидкістьвитіканнягазів з сопластановить 10
