Річка в трубі, а міст під землею » Реферати українською
Опубликовано: 22.10.2018
Кузнецький міст йде точно над збережені під землею древнім мостом черезНеглинку. Як можна і двоє століть тому, вулиця забудована банками і магазинами, яка заважає їй залишатися однієї з найбільш улюблених москвичами.
Міст замість провулка
Кутовий будинок № 1 (№ 8/1 по ВеликийДмитровке), колись побудований для дирекції державних театрів, сьогодні зайнятий Російської Державної бібліотекою з мистецтва ("Зал на Кузнецькому") та певною державної конторою. Який, навпроти, будинок № 2, з середини ХІХ століття до 1918 року належав купцюГ.Г.Солодовникову. Він влаштував тут театр, що згодом віддали філії Великого, та - Театру оперети. А раніше цьому місці стояв будинок князя Дмитра Щербатова, у якому надавав "особливе притулок гравцям" хтосьОгонь-Догановский Пушкін, колишній його боржником, вивів цього пана в "Піковій дамі" під назвою Чекалінського.
Формально ці будинки стояли, не на КузнецькомуМосту, аКузнечном провулку, що йшов від ВеликийДмитровки до Петрівки, і він приєднано до вулиці лише 1922-му. До ХІХ століття тут було справжній міст. У 1754 року дома старого дерев'яного найбільшого мосту через річкуНеглинку вибудували новий, білокам'яний, у проекті Д.В. Ухтомського шириною 12 метрів і довжиною 120 м. А назва - Кузнецький відКузнецкой слободи, яка виникла у XV столітті навколо заснованого царем Іваном IIIПушечного двору, залишили.
Наприкінці XVIII століттяНеглинку збиралися перетворити на міської канал, на Трубної площі влаштувати ставок, а й уКузнецкого Мосту - іще одна, з водоспадами і статуєю Катерини II. Але так не зібралися. У 1817-1819 роках річку уклали до труби, міст засипали. Часом його розкопували для будівництва - 1986-го, 2003-го. Були плани розкопати його назовсім й влаштувати чи музей під музей просто неба, на кшталт римських руїн, чи побудувати з нього який-небудь корисний комплекс, у якому можна було б непогано побачити пам'ятник історії. У пресі йшли дискусії, але віз і нині там.
З орлом на мозаїці
Багато споруд надворі, особливо до Петрівки, мають однакові номери. Найкращі їх мають власні імена. Наприклад, прибутковий дім М. В. Сокіл (будинок № 3, права частина). Є ще ліва частину будинку N 3 - мила, стилістично важкоопределимая, з ненав'язливою ліпленням і жіночимигермами в простінках третього поверху. Типове конторське будинок, зрозуміло, теж пам'ятник архітектури, побудований 1901-му М.А.Арсеньевим, алемеркнущий поруч із сусідом - блискучим пам'ятником модерну, зведеним в1903-м І.П.Машковим та найзнаменитішим його витвором.
Цей будинок видно здалеку, у разі його високий плавноизгибающийся аттик з майоліковою композицією з орлом, дуже нагадуєврубелевские мозаїки на ">Метрополе". Композиція, написанамирискусником М.М.Сапуновим, не єдине прикрасу вдома. Тут що декорація, то окреме твір мистецтва, починаючи з козирків над бічними балконами, балконних решіток і які повторюють одне одного підстав еркерів і закінчуючи віконними прорізами і кахлями з рибками, зробленими за ескізами Михайла Врубеля на керамічному заводіАбрамцеве.
АРКА з амурами
Гігантська урочиста арка, хіба що поділяє прибутковий дім, побудований 1894 року В.П.Загорским (будинок № 4), - основне прикрасу будинку, що з початку працювали модними магазинами.Лепнини тут стільки, що зупинитися і розглянути її. Кругле вікно над аркою не повторює овальне - над входом. Вгорі - крилаті амури з милими сумними личками. Унизу - як відомо, модні магазини.
На місці гаї
Будинок № 6, який складається, як та будинок № 3, з кількох будівель, вінчаєдвухцветное кутовий будинок у стилі модерн - знаменитий прибутковий дім Хом'якова (1902-1903 роки, архітектори М.К. Геппенер і І.А.Иванов-Шиц). Колись тут працював меблевий відділ магазину ">Мюр іМерилиз".
На початку ХХ століття, коли московські влади розширювали вулицю і викуповували в нинішніх господарів землі, що прилягають до їх домівках, власник цього будинку О.С. Хом'яков упродовж свого землю зажадав 100 тисяч карбованців. І коли влади її купити відмовилися, посадив перед домом якісь кволі деревця, які москвичі прозвалиХомяковской гаєм. Коли через десять років Московська дума вирішила примусове відчуження території, землю було продано місту за 38 тисяч.
Сьогодні у будинку розташовується Управління морського транспорту. На сусідньому будову, вищої вулиці, поруч із нині вже закритим магазином "Арбат Престиж" (заради нього, певне, цього фрагмента будинку буловикрашен в потворнийпоросячий колір) - хіба що перероблений клуб-кафе "Міст" із гучними шалено дорогими інтер'єрами під оригінальними старими склепіннями.
Храми торгівлі
"А далі все Кузнецький міст, і вічні французи,
Звідти моди до нас, автори, і музи:
Згубники кишень і сердець!
Коли позбавить нас творець
Від капелюшків їх! чіпців! і шпильок! і шпильок!
І книжкових ібисквитних крамниць!"
Разюче: нарікання грибоєдовськогоФамусова з комедії, написаної майже двоє століть тому всі ще актуальні. І хоча, тепер дедалі більше трапляються великі магазини, тоді були крамниці, рівень цих крамниць не була нижче нинішніх бутиків. Одні назви чого коштували: "А lacorbeille" ("Подарунки"), ">AugoutParisien" ("На смак парижан"), ">Autempledubongout" ("У храмі доброго смаку")... Французькі володіння на Кузнецькому не постраждали під час пожежі Москви - наполеонівська армія їх зворушила, і, поприантифранцузские настрої повоєнну Москву, торгівля швидко досягла рівня.
Лише у домі № 9 на Кузнецькому в 1820-х роках розташовувалося шість магазинів готового сукні - ">Лебур", "Жорж Франк", ">Латрель", ">Мегрон", ">Болюс", "Марі Арманд" і книгарня "LeMontagne" мадемуазель Рішар, потім який перейшов до мадамДемонси, що має служила модисткою відома ПолінаГебль, кохана, а згодом дружина декабриста, поручика Івана Анненкова. Навпаки, там, де нині новий будинок ЦУМу, колись стояв будинок № 8/5, належав його безглуздої матері.
На домі № 9 в 1829 року французький кухарТранкиль Ярд (у французькій транскрипції - Яр) відкрив там ресторан імені себе, згодом, як у міських ресторанах Москви заборонили співати циганам, який у Петровський парк. І ж працював книгарню Готьє і модний магазин французаСатиаса, розорений,обшивая котрі заборгували йому світських красунь.
Нинішній будинок № 9 останніми роками був капітально відреставровано - під банк і магазини, у яких це вже точно ніхто не продасть позичає.
Список літератури
Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайтуonfoot/
